Український ринок сиру переживає значні трансформації. За останніми даними, спостерігається стрімке зростання імпорту європейської продукції, що створює серйозний виклик для вітчизняних виробників. У грудні 2024 року обсяг імпорту сичужних сирів зріс на 50% порівняно з аналогічним періодом попереднього року, досягнувши 4,6 тисяч тонн. Паралельно імпорт плавлених сирів збільшився на 28%, перевищивши позначку в 500 тонн.
В данной статье речь пойдет о:
Цінова конкуренція та її наслідки
Основною причиною зростання імпорту є суттєва різниця в цінах між українською та європейською продукцією. Вітчизняні виробники не можуть запропонувати ціни нижче 300 грн/кг навіть на традиційні сири, тоді як імпортована продукція має значно привабливішу цінову пропозицію. Ця ситуація створює передумови для потенційного захоплення європейськими виробниками до половини внутрішнього ринку.
Статистика імпорту та експорту
За підсумками 2024 року загальний імпорт сичужних сирів зріс на 11%, досягнувши 29 тисяч тонн, що все ж на третину менше довоєнного рівня 2021 року. Імпорт плавлених сирів збільшився на 14% до 4,6 тисяч тонн. Водночас, українські виробники змогли наростити експорт напівтвердих сирів на 9% до майже 7 тисяч тонн, хоча експорт плавлених сирів скоротився на 4% до 4,2 тисяч тонн.
Виклики для українських виробників
Вітчизняні сировари стикаються з комплексом проблем:
- Складна логістика експорту до пострадянських країн
- Неконкурентоспроможність за ціною на європейських ринках
- Скорочення внутрішнього ринку через міграцію населення
- Втрата споживачів на окупованих територіях
Можливі шляхи вирішення ситуації
Для стабілізації ситуації існує два основних сценарії: зниження цін українськими виробниками або девальвація гривні. Перший варіант малоймовірний через усталені бізнес-моделі виробників. Другий сценарій може реалізуватися природним шляхом через поточну економічну ситуацію та військовий стан, що потенційно може вплинути на конкурентоспроможність імпортної продукції.
